Шваля
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:19, 26 листопада 2017; Ksfirova.il17 (обговорення • внесок)
Шваля, -лі, ж. 1) Швея, вышивальщица. Шух. І. 154. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора. Мет. 197. 2) Бревно, разрѣзанное вдоль. Вх. Лем. 484.
Синоніми
Кравчиня
Швачка
Вишивальниця
Дизайнер
Модельєр
Сучасні словники
ШВА́ЛЯ, і, жін. Те саме, що кравчиха. Увіходить один наш сусіда. Поздрастувався, каже, що роботу мені приніс: — 3 вас добра шваля, пошийте ж мені сорочку та вишийте (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 380). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 426.
1) Швея, вышивальщица. Шух. І. 154. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора. Мет. 197.
2) Бревно, разрѣзанное вдоль. Вх. Лем. 484.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 488.
Ілюстрації
