Завгарити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:03, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Завгарити, -рю, -риш, гл. — кому. Затруднить кого; задержать кого. Ще й не вечір, а вже шпарування тілько побілити... О, це їй не завгарить! Поти сонце сяде, вона і побіле. Мир. Пов. II. 80.