Пад
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:32, 26 листопада 2017; Aypodzhara.il17 (обговорення • внесок)
Пад, паду, м. 1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду. Мил. 137. 2) мн. Террасы Херс. г.
Сучасні словники
ПАД, у, чол., рідко. Низьке місце, понижена місцевість; западина. Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша... (Олесь Гончар, II, 1959, 433). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 10.
Ілюстрації
