Крутня

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:39, 25 листопада 2017; Vvvialkova.ij17 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Крутня, -ні́, ж. 1) Постоянное верченіе, вращеніе. 2) = крутанина.

Сучасні словники

КРУТНЯ=КРУТАНИ́НА, розм. 1. Поспішний, безладний рух; метушня. В домі почалось ворушіння, крутанина та біганина (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 556). 2. рідко. Те саме, що крутійство 2, 3. — При тім же я міркую, що ми свої люди, так і говорімо ж без непотрібної крутанини (Іван Франко, II, 1950, 173).

Синоніми

ШАХРА́ЙСТВО (хитрий і спритний обман), КРУТІ́ЙСТВО, АФЕ́РА, МАХІНА́ЦІЯ, ОБОРУ́ДКАрозм.,МАХЛЯ́РСТВОрозм., ПЛУ́ТНІ[ПЛУ́ТНЯ]розм.,ПЛУ́ТОЩІрозм.,ШУ́ЛЕРСТВОрозм., КРУТНЯ́розм.,КРУТАНИНАрозм.,ША́ХЕР-МА́ХЕР[ША́ХРИ-МА́ХРИ]фам.,КРЮЧКОДЕ́РСТВОзаст., ЦИГА́НСТВОзаст.,ЦИГА́НЩИНА заст.,КРУТА́РСТВО діал.Вони говорили про безпросвітний стан шахтаря, про здирства адміністрації, про шахрайство десятників (П. Панч); - Крутите ви, отці святі, - .. крутійство вам тільки шкоди завдасть (Н. Рибак); Почалася на Балканах війна з турками. Мотика встряв в одну аферу і на махінаціях коло постачання армії сіном здобув великі гроші (П. Колесник); - Я ще не впав з третього поверху головою, щоб іти на такі оборудки! (Ірина Вільде); Вже майже не нагадували [палаци] про те, що тільки вчора тут стирчали пришелепуваті драні будинки діячів махлярства цього колись спекулятивного .. міста (О. Досвітній); Кравченко розповідав про всякі плутні, хто кого обдурив, хто нажився (Панас Мирний); Не раз уже Хома терпів через плутощі шуряка (Я. Гримайло); [Петро:] Ні спочинку йому, ні втоми; і старі літа не приборкали його снаги до всякої крутні (Панас Мирний); Ми свої люди, так і говорімо ж без непотрібної крутанини (І. Франко); - Оце ще синок мені вдався - вже від рідної матері ховає якісь свої шахери-махери! (П. Козланюк); Вона [шляхта] на крючкодерстві собаку з’їла (З. Тулуб); [Рябина:] До всякого циганства ти дуже спосібний (І. Франко); Карав [професор], мов сталлю, зимними словами одного з слухачів, котрого спіймав на брехні і крутарстві (О. Кобилянська). - Пор. 1. обма́н.

Ілюстрації, які розкривають різні грані змісту слова

The Cardsharps.jpg

«Шулери», рання картина Караваджо

Maxresdefault.jpg

Постійне обертання


Джерела та література

[1] [2] [3] [4]