Свербіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:35, 25 листопада 2017; Admanko.im17 (обговорення • внесок)
Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ. Мир. Пов. I. 159.{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
