Уздогін
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:35, 25 листопада 2017; T.marchenko (обговорення • внесок)
Уздогін, нар. См. Може, таки треба було плигати за борт і кинутись вплав за човном уздогін? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 242).
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УЗДОГІ́Н (ВЗДОГІ́Н), присл., діал. Навздогін. Ішла [Василина] зовсім спокійно, так, начеби [начеб] нічого й не сталося. Варвара кричала ще їй вздогін (Лесь Мартович, Тв., 1954, 61); Може, таки треба було плигати за борт і кинутись вплав за човном уздогін? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 242). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 406.
СЛОВОПЕДІЯ
уздогі́н прийменник незмінювана словникова одиниця діал.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Уздогін нар. см. на-вздогін.
СЛОВНИК.ua
Уздогін - прислівник
Ілюстрації
|
