Дарівник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:10, 25 листопада 2017; Iimatiushchenko.fitu16 (обговорення • внесок)
Дарівник, -ка, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ. МУЕ. ІІІ. 168.
Сучасні словники
За договором дарування одна сторона (дарівник) передає безоплатно іншій стороні (обдарованому) майно у власність. Дарівник повинен бути власником відчужуваного у такий спосіб майна. Цей договір є безоплатним, тому дарівник не вправі вимагати від обдарованої особи зустрічних дій майнового характеру. Договір вважається укладеним з моменту прийняття майна обдарованим.