Забрязкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:59, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Забря́зкати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забряцать, забрякать. Пан грішми забрязкав. Г. Арт. (О. 1861. III. 103). Хай парка забрязка, хай весело буде. Греб. 392. Стукни в браму копитами, та й забрязкай поводами. АД. І. 271.