Рукавча
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:24, 25 листопада 2017; Dvholovchenko.im17 (обговорення • внесок)
Рукавча, -чати, с. Рукавчикъ. Чуб. V. 606. І маленькі рукавчата шовком вишивала. Шевч. 329. Вишивані рукавчата мають. Г. Барв. 110. РУКАВЧА́, а́ти, с. Зменш. до рука́в 1. Сорочечки шила [княгиня]. І маленькі рукавчата Шовком вишивала (Шевч., II, 1953, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 905.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
