Забризкувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:58, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Забри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. забри́зкати, -каю, -єш, гл. Забризкав кров’ю.... матір. Стор. М. Пр. 139. 2) Запрыскивать, запрыснуть, закроплять, закропить. У малихъ дітей (очі, як болять) мати забризкує покормом. Грин. II. 318. 8) Начинать, начать брызгать. Здається, і хмар нема, а дощик забризкав. Аф.
