Ґила

Ґила, -ли, ж. = Бурта 6. Я на тебе вже нагнав десять ґил. Рк. Левиц.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Грижа. — Ти у нас людина військова, на фронті був. А мені куди там? У мене — гила (Іван Микитенко, II, 1957, 286); Його [лікаря] затримано тут, а там чекали відповідальні операції. Треба вирізати нирку, зробити резекцію шлунка, ліквідувати пахову гилу (Юрій Смолич, I, 1958, 161). 2. рідко. Гилка. Той читав урок, той реготався, той кричав: «Давай у гили грати» (Панас Мирний, IV, 1955, 112). 3. виг., у знач. присудк. сл., розм. Уживається на означення швидкого руху, швидкої дії. — А малеча-хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили. Потім загляділи [нас] — палиці на плечі і — гила навпростець поміж вербами(Андрій Головко, I, 1957, 222).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Гила, -ли, ж. 1) Грыжа. Мил. М. 85. 2) Родъ игры съ деревяннымъ шаромъ (свинкою), который бьютъ палками; также граничная черта въ этой игрѣ. Ив. 13.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Ґила́, ли́, ж. = Бурта 6. Я на тебе вже нагнав десять ґил. Рк. Левиц.

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

гила - вигук

гила - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний гила гили родовий гили гил давальний гилі гилам знахідний гилу гили орудний гилою гилами місцевий на/у гилі на/у гилах кличний гило гили

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Гила

- "радость". В соответствии с каббалистической традицией, имя "Гила" связано с корнем "гила" ("открыть")и означает "открыть Бога", что является великим источником радости. Время возникновения: Новое. (распространенное) производное от Гиль

Ілюстрації

Джерела та література

Перекоп Гончар Олесь

Що тоді? — скипів раптом Данько. — Ти не кричи, ти собі як хоч,— повертаючи конем у вуличку, кинув Прокіп,— а я в політику не° мішаюсь: у мене грижа.