Твердий
Зміст
Словник Грінченка
Твердий, -а, -е. 1) Твердый. 2) Крѣпкій. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. Благословіть дітей своїх твердими руками. Шевч. Щоби він пошукав меду та твердого. Гол. III. 469. Твердий жаль. Гол. Твердий сон. Шейк. 3) Суровый, жестокій. Тверду війну будемо мати. Драг. 266. Тверда зіма. Гол. III. 399. Ум. Тверденький, твердесенький. Такий, рибцю, тверденький жаль. Гол. IV. 503.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
'ТВЕРДИ́Й, а, е 1. Здатний зберігати в сталих умовах свою форму та розмір на відміну від рідкого та газоподібного; протилежне рідкий, газоподібний. Тіла, які зберігають свою форму, ми називаємо твердими тілами (Фізика, I, 1957, 28); В надрах твердого тіла приховано ще багато таємниць (Комуніст України, 2, 1969, 55); Вічне змагання провадили: все, що холодне, — з гарячим.., все тверде — з рідким і текучим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 299). 2. Який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо; протилежне м'який. Вона почувала, що ніби стала на якийсь твердий ґрунт (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 254); Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Леся Українка, I, 1951, 126); Тяжко стомились гребці.. та по лавах твердих полягали (Микола Зеров, Вибр., 1966, 244); // Який затвердів, затужавів. По твердому, рипливому снігу стелились довгі тіні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); Лише в одному місці він натрапив на польову більш-менш тверду доріжку між виноградниками (Олесь Гончар, III, 1959, 223); Земля була мерзла і тверда, як бетон (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 481); // Міцний, не мулистий (про ґрунт). Це не було болото, це були орані поля, але так напоєні безперервними дощами, що під ними годі було добутись твердого дна (Олесь Гончар, III, 1958, 222); Її Жорсткий на дотик. Мацаю стіни... так, стіни, тверді, холодні... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 190); // Черствий, не свіжий (про хліб і борошняні вироби); // у знач. ім. тверде, лого, сер. Їжа, для пережовування якої потрібні певні зусилля. Зуби потрохи гояться, але дуже помалу — я все ще запух і не можу їсти твердого (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 446); // у знач. ім. тверде, дого, сер. Про міцний, не мулистий ґрунт. Третину шляху пройшли вони майже по твердому, і тільки тут.. мулисте дно запружинило під ногами (Олесь Гончар, III, 1959, 222). Тверда земля — суша. А матрос ітиме від ліхтаря до ліхтаря. Йому залишилася година стояти на твердій землі (Юрій Яновський, II, 1958, 34). ♦ Бути (стояти) на твердому ґрунті— мати стійке становище, бути впевненим у собі, у своїх можливостях. — Поки ще змога твоя і поки ще ти на твердому,.. Не шукай собі згуби... (Микола Зеров, Вибр., 1966, 316); Горішок твердий був (видався і т. ін.) див. горішок; Стати на твердий ґрунт — здобути стійке становище, почути себе впевнено; Твердий, як (мов, немов і т. ін.) камінь — дуже щільний, затверділий. — Скинув я старенькі ботиночки, повісив через плече, іду. Сонце пече, дорога тверда, мов камінь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 29); Гірська земля тверда, мов камінь (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 48). 3. перен. Фізично витривалий, сильний, дужий. Надто твердий Уже ти, Одіссею! Ні дух, ані тіло В тебе не слабнуть, Неначе усе воно в тебе з заліза! (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 218); Хай живуть тверді, мов кремінь, наші старики! (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 69); // Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини). Потиснув командир тверду руку Тимофію (Михайло Стельмах, II, 1962, 202). 4. перен. Непохитний, духовно сильний, зі стійкими переконаннями (про людину). — Я в правді твердий так, як дуб (Іван Котляревський, I, 1952, 70); Потурайчин зацікавився, що видить перед собою такого твердого чоловіка: сам один хоче йти насупроти цілої громади (Лесь Мартович, Тв., 1954, 285); Тарас бачив цей виїзд. І хоч він почував, що вже тверді духом його козаки, йому захотілося цієї урочистої в житті хвилини сказати своїм лицарям усе, що було в нього на серці (Олександр Довженко, I, 1958, 258); В одному [Бородавка] був послідовний і твердий до кінця — у зненависті до шляхти (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 432);
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Іноземні словники
- firm [ fɜːm ]
- they looked for a firm answer from her
- Then she jumped up and down upon the nice firm mattress like a trampoline.
- The community came away from the service stronger and with a firm desire to form a community movement or organisation.
- After making sure you have a firm grip on the outward line, you should cut it as close to your body as possible.
- He started on the dishes again, making sure he kept a firm grip on every dish.
- A strong law and order platform must be tempered by a firm belief in rehabilitation.
- they were firm friends
