Багацько

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:07, 25 листопада 2017; Opneskreba.uk15 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Багацько, нар. = Багато. У Бога багацько, то й нам дасть. Ном. № 57. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. І. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє. Чуб. ІІІ. 244.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАГАЦЬКО, присл., розм. 1. Те саме, що багато 2. — Доню моя мила, доню моя люба! багацько ти мене журила (Марко Вовчок, I, 1955, 16); Оксаночка тепер дуже багацько говорить (Леся Українка, V, 1956, 7); Розпитувався [Давид Мотузка] про життя, розповідав багацько (Андрій Головко, II, 1957, 90); // у знач. присудк. сл. — У нього усього є багацько (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 488); Пером не можна написати, Не можна і в казках сказати, Яких було багацько див! (Іван Котляревський, I, 1952, 135). 2. у сполуч. з вищ. ст. прикм. і присл. Значно, далеко. Марія думала, що вона багацько краща за Василину(Нечуй-Левицький, II, 1956, 134). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 83.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Багацько нар. = багато. У Бога багацько, то й нам дасть. Ном. № 57. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. І. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє.Чуб. ІІІ. 244.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

БАГА́ЦЬКО, присл., розм. 1. Те саме, що бага́то 2. — Доню моя мила, доню моя люба! багацько ти мене журила (Вовчок, І, 1955, 16); Оксаночка тепер дуже багацько говорить (Л. Укр., V, 1956, 7); Розпитувався [Давид Мотузка] про життя, розповідав багацько (Головко, II, 1957, 90); // у знач. присудк. сл. — У нього усього є багацько (Кв.-Осн., II, 1956, 488); Пером не можна написати, Не можна і в казках сказати. Яких було багацько див! (Котл., І, 1952, 135). 2. у сполуч. з вищ. ст. прикм. і присл. Значно, далеко. Марія думала, що вона багацько краща за Василину (Н.-Лев., II, 1956, 134). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 83. Багацько нар. = Багато. У Бога багацько, то й нам дасть. Ном. № 57. По світу як іще побіга (Еней),чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. І. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє. Чуб. ІІІ. 244. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 17

Ілюстрації

Багато.jpg Багато1.jpg Багато2.jpg