П’ятикутний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:01, 25 листопада 2017; Olsereda.pi17 (обговорення • внесок)
'П’ятикутний, -а, -е. Який має п'ять кутів. '
Розвивайся, Буковино, — Вже весна настала, Вже зіронька п'ятикутна Тебе осіяла (Українські народні думи.., 1955, 512);
Скрізь на новобудовах розцвітали багряні полотнища, стрічки, п'ятикутні зорі (Іван І. Волошин, Наддніпрянські висоти, 1953, 29).