Ґалера

Ґалера, -ри, ж. 1) = Галера.

Сучасні словники

2) Сбитая изъ досокъ лодка, почти квадратная, для перевозки хлѣба. Черк. у. См. Таляра, ґаляра. 3) Старовинне вітрильне багатовеслове військове судно. І в Рим галера припливла (Тарас Шевченко, І, 1951, 550); На них [човнах] козаки вирушали у відважні походи в Чорне море і не раз громили турецькі кораблі — галери (Історія УРСР, I, 1953, 165).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 19.

Гале́ра — дерев'яне гребне військове судно, вітрильне, багатовеслове. Було на озброєнні європейських та азійських країн, головним чином за середньовіччя (в Туреччині в 15-18 ст., в Росії — в 17-18 ст.). Мало довжину 40-50 м, ширину 4,5-7,5 м, від 16 до 25 пар весел, дві щогли з трикутними вітрилами. Вміщувало до 200 чоловік, розвивало швидкість до 13 км/год. Запорожці на чайках (човнах) успішно діяли проти турецьких галер, визволяючи невільників-гребців (бранців), яких турки приковували до упорних брусків (по 4-5 чол. на весло). Тяжка праця гребців на галерах стала синонімом каторги, каторжних робіт. [1]