Звірівник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:18, 25 листопада 2017; Yashevchenko.uk16 (обговорення • внесок)
Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Александров. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗВІРІВНИ́К, а, чол. Спеціаліст, що займається розведенням звірів. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 485.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Александров. у.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗВІРІВНИ́К, а́, ч. Спеціаліст, що займається розведенням звірів. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 485.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Ілюстрації
|
|
|
