Звірівник

Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Александров. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗВІРІВНИ́К, а, чол. Спеціаліст, що займається розведенням звірів. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 485.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Александров. у.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗВІРІВНИ́К, а́, ч. Спеціаліст, що займається розведенням звірів. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 485.

Ілюстрації