Чапрак
Чапрак, -ка, м. Чепракъ. Стор. II. 165.
Зміст
Сучасні словники
1. спец. Найтовстіша і найміцніша частина шкури тварини, з якої виготовляють шкіру для підметок і для технічних потреб. Раніше сортування шкіри провадилося вручну. Якщо врахувати, що один чапрак важить до десяти кілограмів, то можна собі уявити, скільки фізичної праці мусили витрачати робітники (Вечірній Київ, 9.III 1961, 1). 2. Вовняна підстилка під кінське сідло. Умиюсь — дощами; утрусь — чапраком; А вичеше — терен колючий (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 88); Для ознайомлення лишили Назруллу спочатку при штабі Кривоноса. Ходив біля коней, лагодив чапраки до сідел, стріляв з лука, яким володів досконало (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 356).
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
називний - чапра́к родовий - чапрака́ давальний - чапраку́, чапрако́ві знахідний - чапра́к орудний - чапрако́м місцевий - на/у чапраку́ кличний - чапраку́
