Фіїн
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:20, 25 листопада 2017; Tsradziievska.ij17 (обговорення • внесок)
Фіїн, -на, м. = хрещеник. Шух. І. 32.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 143.
Фіїн, а, ч. Хлопчик по відношенню до своїх хрещених батька та матері.
Ілюстрації
|
|
|
|
