Дорщ

Дорщ, -щу, м. и пр. = Дощ и пр. Грин. ІІІ. 390. Не проси у Бога дорщу, а проси урожаю. Ном. № 7270. Ум. Дорщик. МУЕ. III. 118.

Сучасні словники

Вікіпедія Дощ — рідкі опади, що випадають з хмар у вигляді крапель діаметром понад 0,5 мм.

Словник української мови (Академічний тлумачний словник (1970—1980)) ДОЩ, у, чол. 1. Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 96); Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними (Леся Українка, III, 1952, 483); * Образно. Із очей у хлопця — дощ (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 92); * У порівняннях. Кулі сипалися, як дощ (Юрій Смолич, I, 1958, 99).

Дощ, як з відра — великий, сильний дощ. Зараз такий йде дощ, як з відра (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 310); Курячий (свинячий) дощ — краплистий короткочасний дощ у сонячний день. 

♦ Золотий дощ — великі несподівані прибутки. Кривдно було слухати Валерикові, що Мурашкова велика вода проллється золотим дощем насамперед на довколишніх степових магнатів (Олесь Гончар, Таврія... 1957, 176); Як свиня в дощ — брудний, неохайний. [Охрім:] Чепурний, як свиня в дощ! (Марко Кропивницький, I, 1958, 384). 2. перен., чого, з означенням. Про велику кількість того, що падає, сиплеться. І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 149); Квітникарки в білих платтях засипали губернатора дощем квітів і конфетті (Юрій Смолич, II, 1958, 115); Кулемет «малютки» [танкетки] засипав її [фашистську колону] свинцевим дощем (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 12). 3. у знач. присл. дощем. Великим потоком; так, як дощ. Сухе листя дощем спадало з дерев (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 57); Навкруг бджола в гречки духмяні Барвистим падає дощем (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 61). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 402.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]