Працювати

Працювати, -цюю, -єш, гл. Трудиться. Я молодий і здоровий, працювати буду, будеш мати, що захочеш. Чуб. V. 141. Чумак робить і працює, і піт очі заливає. Мет. 464.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. Живем комуною, працюєм (Павло Тичина, I, 1957, 106); Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (Олександр Довженко, I, 1958, 368); Праця в СРСР є обов'язком і справою честі кожного здатного до праці громадянина за принципом: «хто не працює, той не їсть» (Конституція СРСР, 1963, 5); Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи. Прийдеться на старості літ не одпочивати, а працювати, як і перше працювала (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 408); Юда стоїть хвилину, стиснувши голову руками, далі стукає собі кулаком по голові, хапає мотику і, не розгинаючись, не втираючи поту, працює до нестяму (Леся Українка, III, 1952, 144); * Образно. Бачить, що сонечко щиро працює, Пташок посилає Марець лукавий ..В гостину до себе брата [Квітня] прохати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 428); над чим, біля чого, з чим і без додатка. Трудитися над створенням, виготовленням чого-небудь, обробляти щось. Юзя бігла з книжкою в садок або на город, відповідно до того, де працювала на той час Дарка (Леся Українка, III, 1952, 640); За всякими справами Ви нічого не пишете про себе. Як почуваєте себе? Над чим тепер працюєте? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 388); Цілісінький день він не так щиро працював з кожухами та кобеняками, як з тим, як би того лучне дойняти терпеливого хлопця (Марко Вовчок, I, 1955, 296); — Коли ж пан забажає сам працювати біля землі в нашому селі, то дати йому пайку, як і всім хліборобам (Михайло Стельмах, I, 1962, 626); Щорс сів за стіл і почав працювати (Олександр Довженко, I, 1958, 145); у сполуч. із сл. думка, голова, фантазія і т. ін. Виконувати розумову роботу, шукаючи найкращих засобів для вирішення, розв'язання чого-небудь. Мармурові скрині.. з пишними арабськими надписами, над якими працювала фантазія поетів.., пообсипались та завалились від часу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 121); Немов від фізичного болю, він іноді тихо стогнав, а голова тим часом працювала інтенсивно, з страшним напруженням... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 56); чим, з чим, за чим. Виконуючи певну роботу, користуватися відповідним знаряддям, засобом або матеріалом для праці. Отож працюю я за ралом (Тарас Шевченко, II, 1963, 82); Потім сядеш і працюєш на папері олівцем (Павло Тичина, II, 1957, 167); Співали дівчата на грядках, працювали піонери граблями, лопатами (Олександр Довженко, I, 1958, 473); Параско Хома працює акварельними фарбами та зеленою тушшю, розведеною білою гуашшю (Народна творчість та етнографія, 1, 1970, 56); на чому, за чим. Виконувати роботу за допомогою верстата, механізму, машини і т. ін. Працювати на тракторі. Працювати за верстатом; її Виконувати корисну роботу (про тварин); чим. Інтенсивно рухати руками, ногами, плечима і т. ін. при плавбі, бігові або проштовхуючись крізь натовп. — Там ти уповільнюєш біг, а мені здасться, саме там його можна прискорити. Тільки треба чітко й сильно працювати руками, особливо правою (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 43); Бадьоро працюючи ліктями, він пробивався до коменданта (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 412); Виконувати спортивні вправи на гімнастичному снаряді, виступати з певною програмою на змаганнях, у цирку і т. ін.; тренуватися. Працювати на перекладині; Працювати на арені. Працювати над собою — підвищувати свою кваліфікацію, освіту. Треба вчитися, як доглядати худобу, багато читати літератури, слухати бесіди зоотехніка, агронома і т. д. Одним словом, дуже багато працювати над собою, щоб стати справжніми тваринниками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 130). Працювати в рукавичках: а) виконувати роботу, не докладаючи великих зусиль; б) виконувати тільки чисту роботу. — Ти, може, думаєш, що в рукавичках працюватимеш? (Юрій Яновський, II, 1958, 36); Працювати до сьомого поту (за трьох, за десятьох, як чорний віл і т. ін.) — виконувати тяжку, виснажливу роботу. — І стане він відтоді тихий-претихий та покірний і працює, мов той віл чорний, тільки очі йому, як баньки скляні, здається, й не кліпають (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 79); З рання й до вечора ганяла [тітка] своїх наймитів і сама працювала, як проклята (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 121); Працювати з холодком — виконувати роботу формально, без особливого інтересу, лінуючись. На сторінках газети він ділиться своїм досвідом з молодими овочівниками і гостро критикує тих, хто працює з холодком (Радянська Україна, 19.VIII 1959, 1); Працювати не за страх, а за совість — самовіддано ставитися до роботи. — І мене пошлють вчителювати? — не повірив своїм вухам, спочатку подумав, що з нього глузують. — Неодмінно пошлють. Вчителів у нас не вистачає. А працювати маєте не за страх, а за совість (Михайло Стельмах, II, 1962, 162); Працювати не покладаючи рук — трудитися наполегливо, понад міру, без відпочинку. Всякому своя доля: один, рук не покладаючи, працює, а другий його працю без клопоту поїдає! (Панас Мирний, IV, 1955, 295); Робітники, інженери, вчені, академіки, майстри мистецтв і майстри плавок, забоїв, верстатів — все мобілізувалося для боротьби [з німецьким фашизмом], всі працюють не покладаючи рук (Олександр Довженко, III, 1960, 58). неперех. Виконувати які-небудь обов'язки, перебувати десь на роботі, на службі. Тиміш Стоян повернувся на рідний свій завод — київський Арсенал. Тут він працював змалку (Олександр Довженко, I, 1958, 42); ким. Займати яку-небудь посаду, бути фахівцем у якійсь справі. Відтоді, як Сашко Литвиненко, закінчивши школу, став працювати ось тут радистом на колгоспному радіовузлі, ця радіорубка стала для Віталія його другою домівкою (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 41); Старим був завгосп і комірник Григір Тетеря! Відтоді як заснувався колгосп — на цій посаді працював (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 329); для кого — чого, задля кого, на кого. Віддавати свою працю на благо інших, безкорисливо трудитися для створення чийогось добробуту, задоволення чиїхсь, життєвих потреб. — Ти працюєш для їхнього добра, їхньої користі, а вони тебе у хату не пускають, варвари! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 199); Здавалося, щасна доля зглянулася і на його [Т. Шевченка],.. оселила в рідній стороні, дала спромогу працювати задля рідного народу (Панас Мирний, V, 1955, 312); У дні великого походу Працюй сумлінно для народу, То будеш всюди — на посту (Терень Масенко, Побратими, 1950, 108); * Образно. На комунізм сьогодні працює не тільки нове, народжене в революційних битвах, мистецтво соціалістичного реалізму, а й правдиве і людяне мистецтво всіх часів і народів (Радянське літературознавство, 1, 1970, 10); на кого, в кого. Обслуговувати кого-небудь своєю працею, трудячись за наймом. Пан Стадницький торкнувся родових болячок і зі всією пристрастю своєї мінливої душі накинувся на тих, хто працював на нього (Михайло Стельмах, I, 1962, 14); — Працюючи в румунського рибалки, я обгодувався, як кабан (Юрій Яновський, II, 1958, 65); І наші діти працювали на ката ситого... (Володимир Сосюра, I, 1957, 465); на що, за що. Трудитися, заробляючи на прожиток. І чому вона мусить так тяжко працювати на шматок хліба..? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 97); Був собі раз Вовчик-братик і Лисичка-сестричка, і задумали вони взятися чесно на хліб працювати (Іван Франко, IV, 1950, 83); Потім на лан потягнуться й ті, що з радою душею працювали б за полтиник, але їх тримають страх і верховоди (Михайло Стельмах, I, 1962, 567). неперех. Бути в стані руху, діяти, виконуючи своє призначення (про машини, механізми і т. ін.). Бульдозери на валу оживають, один по одному провалюються в забої, де працюватимуть до вечора (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 278); Почала працювати машина на канонерці (Юрій Яновський, II, 1958, 80); на чому, від чого. Діяти, використовуючи якесь джерело енергії. Електростанція працювала на місцевому вугіллі; Виконувати свої функції (про органи людського тіла). Нона [слинна залоза] має незначні внутрішні зв'язки і працює одна, сама по собі (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 77); Тепер мій мозок працює нормально, я чую пульсацію крові там (Юрій Яновський, II, 1958, 13); Бути чинним, діючим (про підприємства, організації і т. ін.). Бібліотека працює з 10 годин ранку до 5 годин вечора (Іван Багмут, Опов., 1959, 76). Працювати на холостому ходу — виконувати марну роботу; Шарики працюють у кого — хто-небудь здібний, розумний, винахідливий. — Аби лиш кебети вистачило, — зауважив Теличко. — А думка непогана. — Вистачить. В нього шарики працюють (Олесь Гончар, III, 1959, 336). перех., заст. Створювати, виготовляти що-небудь. Буде роботи чимало на ниві, Що вже про те і казати! Тілько б родила, а ми не ліниві Хлібець святий працювати (Іван Манжура, Тв., 1955, 54). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 521.

Вікісловник

1. затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися
2. вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи
3. трудитися над створенням, виготовленням чого-небудь, обробляти щось
4. виконувати розумову роботу, шукаючи найкращих засобів для вирішення, розв'язання чого-небудь
5. виконуючи певну роботу, користуватися відповідним знаряддям, засобом або матеріалом для праці
6. виконувати роботу за допомогою верстата, механізму, машини і т. ін
7. виконувати корисну роботу (про тварин)
8. інтенсивно рухати руками, ногами, плечима і т. ін. під час плавби, бігу або проштовхуючись крізь натовп
9. виконувати спортивні вправи на гімнастичному снаряді, виступати з певною програмою на змаганнях, у цирку і т. ін.; тренуватися
10. виконувати які-небудь обов'язки, перебувати десь на роботі, на службі
11. обіймати яку-небудь посаду, бути фахівцем у якійсь справі
12. віддавати свою працю на благо інших, безкорисливо трудитися для створення чийогось добробуту, задоволення чиїхось життєвих потреб
13. обслуговувати кого-небудь своєю працею, трудячись за наймом
14. трудитися, заробляючи на прожиток
15. бути в стані руху, діяти, виконуючи своє призначення (про машини, механізми і т. ін.)
16. діяти, використовуючи якесь джерело енергії
17. виконувати свої функції (про органи людського тіла)
18. бути чинним, діючим (про підприємства, організації і т. ін.)
19. створювати, виготовляти що-небудь

Словник фразеологічних синонімів

(багато й старанно) докладати зусиль (сил, рук, праці і т. ін.); не покладати рук; гріти чуба (лоба; чуби, лоби – про багатьох); (довго) мозолити руки (ручки); набивати мозолі; (дуже важко, виснажливо, до знемоги) обливатися (умиватися) потом; гнути (попогнути) спину (горб, горба, хребет, хребта); ламати спину (хребта); рвати жили (руки, силу) ; (виконувати важку, неприємну, одноманітну роботу) тягти (терти, попотерти) лямку.

Словопедія

жм. робити; (над чим) докладати праці до; (невтомно) не покладати рук, не мати <знати> спочинку, с. розриватися; (шевцем) шевцювати, (кравцем) кравцювати, (вчителем) вчителювати тощо; (- машини) функціонувати, рухатися; (на паливі) діяти; (- склеп) торгувати; (руками) рухати; (в установі) служити; п-к -ЮЮЧИЙ, що працює, зайнятий працею, робітник, працівник, трудівник, роботяга, трудящий, зайнятий, о. в роботі, на роботах.

Ілюстрації

Цікаві факти

Охорона праці і пожежна безпека

В людей, що працюють погодинно, за результатами спеціального опитування, було виявлено більш сильний зв'язок між рівнем доходу та задоволенням. Вчені досліджували зв'язок між доходом і щастям людини, зосередившись на організаційному питанні. З'ясувалося, що метод і характер оплати праці тісно пов'язані з почуттям задоволеності і навіть щастям. Дослідники припускають, що погодинна праця дозволяє більше уваги приділяти розміру оплати праці, ніж робота за щомісячну зарплату. Людина, зайнята погодинно, найбільше цінує свій час і свою працю. «Велика частина нашого життя пов'язана з різними методами оплати праці», - нагадують вчені з університету Торонто і Джеффрі Пфеффер зі Стенфордського університету. «А тому дуже важливо кожному з нас точно знати, яка саме робота і оплата принесе нам найбільше задоволення», - підкреслюють вони. Раніше американські фахівці склали перелік найбільш депресивних професій. Відповідно до досліджень, в яких взяли участь понад 60 тисяч працівників у віці від 18 до 64 років, найбільша кількість людей, які страждають депресією, працюють у сфері по догляду за літніми і хворими людьми. У цю категорію також потрапляють і няні, що доглядають за маленькими дітьми. Слідом за ними йдуть працівники сфери громадського харчування - офіціанти, кухарі і бармени. Приблизно 10,3% з них бувають схильні до зниження настрою, що супроводжується порушенням сну, втратою апетиту і погіршенням концентрації уваги. На третьому місці - працівники соціальної сфери і охорони здоров'я. Близько 9,6% з них страждає від депресії. Найменше подібні розлади торкаються архітекторів, інженерів і вчених (таких 4,3%).