Забаряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:52, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Забаряти, -ряю, -єш, сов. в. забари́ти, -рю́, -риш, гл. Замедлять, замедлить, задерживать, задержать. То у Івасечка ласкавий панотченько, забарив нас ласкавими словами. Лукаш. 95. Жидам довжок забарила. Грин. III. 326.