Пад

Пад, паду, м. 1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду. Мил. 137. 2) мн. Террасы Херс. г.

Сучасні словники

ПАД, у, чол., рідко. Низьке місце, понижена місцевість; западина. Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша... (Олесь Гончар, II, 1959, 433). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 10.

Ілюстрації

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}