Хаптурник

Хаптурник, -ка, м. = Хавтурник. Судящі безсоромицькі хаптурники. Харьк. г. Голота своїх панів хаптурнпками лає. К. ЦН. 168.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХАПТУ́РНИК, а, чол., діал. Хабарник. — Якось я проговорився перед маляром: намалюй, кажу, ти того хаптурника в пеклі на самому дні під Юдою, щоб не брав з нас хабарів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 32);[Радько:] О, він [старшина] скоро очистив би всю нашу волость від хаптурників та розпутників! (Марко Кропивницький, III, 1959, 272). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 22.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Хаптурник, -ка, м. = хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники.Харьк. г. Голота своїх панів хаптурнпками лає. К. ЦН. 168. 0

УКРЛІТ.ORG_Cловник

АПТУ́РНИК, а, ч., діал. Хабарник. — Якось я проговорився перед маляром: намалюй, кажу, ти того хаптурника в пеклі на самому дні під Юдою, щоб не брав з нас хабарів (Н.-Лев., III, 1956, 32); [Радько:] О, він [старшина] скоро очистив би всю нашу волость від хаптурників та розпутників!(Кроп., III, 1959, 272). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 22. Хаптурник, ка, м. = Хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники. Харьк. г. Голота своїх панів хаптурнпками лає. К. ЦН. 168. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 386.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

хапту́рник іменник чоловічого роду, істота хабарник діал.

Орфографічний словник української мови. 2005.

хаптурник -а, ч., діал. Хабарник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Медіа Див. також Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка хаптур хаптурний хаптурництво Джерела та література хаптурник