Забалакувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:51, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Забалакувати, -кую, -єш, с. в. забалакати, -каю, -єш, гл. Заговаривать, заговорить. Зараз підсіла до чоловіка та й ну Сюю забалакувати. Мнж. 96. Забалакує до його так люб’язненько.