Познака

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:18, 25 листопада 2017; Aivytiuk.uk16 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Познака, -ки, ж. Мѣтка, знакъ, примѣта. Хиба під вечір або дуже зраня можна здогадатись, що там села, бо дим зніметься, а другої познаки нема, сказано, в яру. Св. Л. 72. Познаки нема. НВолын. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОЗНА́КА, и, жін. 1. Характерна ознака, прикмета і т. ін., за якими можна пізнати кого-, що-небудь. Герман ані слухати не хотів скептичних уваг оберштайгера [старшого штейгера], що там, у тій ямі, нема ані сліду воску, що поклад глини, який там надибано, по всім геологічним познакам [за всіма геологічними познаками] виключає віск (Іван Франко, VIII, 1952, 409). 2. Подряпина, рубець, рисочка, пляма і т. ін., залишені чим-небудь, зроблені кимсь; слід, відбиток чогось. На мокрій землі лежить зблідла Юлька, а на скроні в неї запеклася кров'яна познака від гострої грані каменя (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 47).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

познака Познака, -ки, ж. Мѣтка, знакъ, примѣта. Хиба під вечір або дуже зраня можна здогадатись, що там села, бо дим зніметься, а другої познаки нема, — сказано, в яру. Св. Л. 72. Познаки нема. Н. Вол. у.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПОЗНА́КА, и, ж.

1. Характерна ознака, прикмета і т. ін., за якими можна пізнати кого-, що-небудь. Герман ані слухати не хотів скептичних уваг оберштайгера [старшого штейгера], що там, у тій ямі, нема ані сліду воску, що поклад глини, який там надибано, по всім геологічним познакам [за всіма геологічними познаками] виключає віск (Фр., VIII, 1952, 409).

2. Подряпина, рубець, рисочка, пляма і т. ін., залишені чим-небудь, зроблені кимсь; слід, відбиток чогось. На мокрій землі лежить зблідла Юлька, а на скроні в неї запеклася кров’яна познака від гострої грані каменя (Шиян, Магістраль, 1934, 47).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

познака -и, ж. 1) Характерна ознака, прикмета і т. ін., за якими можна пізнати кого-, що-небудь. 2) Подряпина, рубець, рисочка, пляма і т. ін., залишені чим-небудь, зроблені кимсь; слід, відбиток чогось.

Ілюстрації

ПОЗНАКА.jpg ПОЗНАКА1.jpg ПОЗНАКА2.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Ознака

Означати

Позначати

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Озна́ка — особливість предмета або явища, яка визначає подібність свого носія до інших об'єктів пізнання або відмінність від них; властивість. Сукупність ознак (яка може зводитися і до однієї єдиної ознаки) дозволяє відрізнити предмет (явище) від інших предметів (явищ).