З’їсти

З’їсти, з’їм, з’їси, гл. = Ззісти.

Сучаснісловники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

З'ЇДАТИ і рідко ІЗ'ЇДАТИ, аю, аєш, недок., З'ЇСТИ, з'їм, з'їси і рідко ІЗ'ЇСТИ, їм, їси; наказ. сп. з'їж і рідко із'їж; док., перех. і без додатка. 1. Споживати яку-небудь їжу, не залишаючи нічого. Все з'їдаю, що дають, і другий раз прошу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 332); З цукром він з'їдав свій чималий окраєць, запивав водою (Яків Качура, II, 1958, 8); Дістали брати з торбини по шматку хліба, з'їли з капустою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 292); — На тобі перепічку гаряченьку, з молочком із'їж (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 24); // тільки док., чого. Спожити певну кількість чого-небудь. Якби з ким сісти хліба з'їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч ? як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось (Тарас Шевченко, II, 1963, 412); — Сідай краще до столу, узвару з'їси (Олесь Донченко, III, 1956, 8); * Образно. Гомоніли солдати: — Ми з'їли доволі шрапнелі (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 105); // Витрачати на харчування. [Мати:] Що було — то з'їла з дітиськами своїми (Леся Українка, III, 1952, 255); // тільки док., без додатка, розм. Поїсти, вгамувати голод. Надумавсь Вовк, що жить йому погано — Не з'їсть, не засне до пуття (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 59); Мартоха доводила, що нема ж і такого, щоб «дармоїдів» годувати: «Як заробиш, так і з'їси»(Леся Українка, III, 1952, 638); // Поїдаючи, винищувати (про тварин, птахів). Одна пара сов зберігав понад тонну зерна, з'їдаючи за рік близько 720 мишей (Колгоспник України, 8, 1958, 46); — Дивіться, що то за звір роззявив так страшенно рота, немов тебе з'їсти хоче? (Панас Мирний, I, 1949, 170); На полі Вовк Овечку взяв, Потяг сердешную в діброву — Не на розмову, А щоб із'їсти (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 23). ♦ Бодай (хай би і т. ін.) вовки з'їли див. вовк; Вола б з'їв див. віл; Дай боже нашому теляті вовка з'їсти! див. вовк; Дулю з'їсти див. дуля; Дутеля з'їсти (із'їсти) див. дутель; Журба з'їла див. журба; З'їсти живцем див. живцем; З'їсти облизня див. облизень; З'їдати (з'їсти) очима кого, що — пильно, не відриваючи очей, дивитися на кого-, що-небудь. Він так приязно дивиться, як не з'їсть своїми карими очима... (Панас Мирний, I, 1954, 78); З'їсти [печеного] гарбуза див. гарбуз; З'їсти собаку (вовка, муху) у чому, на чому — набути досвіду в якійсь справі, досконало, до тонкощів вивчити що-небудь. Хіба ж Ласієві позичати того досвіду? Та за стільки років головування він собаку на роботі з'їв (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 316); У всіх тих штуках Гершко Гольдкремер здавна, як то кажуть, з'їв муху (Іван Франко, VIII, 1952, 355); З'їсти хліба чийого — пожити на чиєму-небудь утриманні. — Мені, старій, довелося його хліба з'їсти... (Панас Мирний, I, 1949, 154); Знає кішка, чиє сало з'їла див. кішка; Мало ще каші з'їв (з'їла і т. ін.) хто — хто-небудь ще дуже молодий, недосвідчений. — А я в бригаду вашу!.. — Ще мало з'їла каші, Іще рости, рости, Оленко, Бо зовсім ти маленька! (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 94); [Не один] пуд солі з'їсти з ким — тривалий час живучи, спілкуючись з ким-небудь, добре вивчити, взнати його. У Ігоря Гаркуші раптом розгулялися нерви.. Майор Єфімов спостеріг відразу. Він таки з'їв з цими хлоп'ятами добрий пуд солі! (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 175); Йому шкода стало старого узбека, з яким він з'їв уже не один пуд солі (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 416); Солодко з'їсти, п'яно спити, хороше походити, заст. — уживається на позначення достатку як чийогось життєвого ідеалу. Чим їм [паничам] у світі розважитись? Як свій молодий вік собі скрасити?.. Солодко з'їсти, п'яно спити, хороше походити, — а більше що? (Марко Вовчок, I, 1955, 108); Мов (як) мила з'їв (з'їла і т. ін.) див. мило 1. 2. перен. Повністю знищувати що-небудь (про стихійні явища). Вогкий вітер з'їдав сніги (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 3); — Домініканці, тікаючи від помсти нашого покійного гетьмана, не встигли нічого вивезти. — Все потім з'їла пожежа! (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 409); // Забирати на свої потреби; поглинати. А тим часом гроші дешевшали, війна їх з'їдала (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 168); Товариство було дуже бідне, бо нове захоплення — розкіш обстановки — з'їдало всі доходи (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 176); // розм. Не давати можливості існувати, діяти, функціонувати. За тиждень усе село знало вже нового вчителя. Сільська молодь марила ним, а поважні чоловіки казали: — Молодий іще трохи, та нічого: оговтається — буде робити, як пани не з'їдять (Степан Васильченко, I, 1959, 135); [Криштоф:] Я думаю, що чим швидше пропаде отеє нужденне, дрібне ремесло, чим швидше його з'їдять великі фабрики, тим ліпше буде і для нас [челядників] (Іван Франко, IX, 1952, 362). 3. Пошкоджувати, псувати (про комах, гризунів). — Під буфет!.. Не пропаде! Під буфет і тільки! А як миша набреде? З'їсть же до копійки [гроші]!.. (Степан Олійник, Вибр., 1959, 232); // Сильно кусати, жалити (про комах). — Іди-бо, Одарко, до копиці спати; тут холодно і комарі тебе з'їдять, — обізвався він щиро та ласкаво (Любов Яновська, I, 1959, 429). 4. Роз'їдати, руйнувати (про отруйні речовини, іржу і т. ін.). Іржа повалений копер з'їдав (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 36); Мого несхибного ножа Не з'їсть, не вищербить іржа (Максим Рильський, II, 1946, 57). 5. рідко. Сточувати, псувати (зуби). Еге, якби-то знати, де ті старі [роки] діваються!.. Краще розпитати в якої старої баби, що зуби з'їла (Іван Франко, II, 1950, 69). ♦ З'їсти зуби див. зуб. 6. кого, перен., розм. Мучити доріканнями, лайкою, створюючи нестерпні умови життя. — Я тижня не пробула в свекрухи і вже сльозами облилася, — говорила Мелашка. — Якби Лаврін не оступався за мною, то вони б мене з'їли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 327); [Качан:] Дмитро Степанович прокинулися? [Сторчак:] Вже й слід прохолов. Поїхали кудись з Назаром. [Качан:] Проспали, мене ж Скарбун з'їсть (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 26); // Не давати спокою, терзати (про почуття, думки і т. ін.). Хай той ворог стука, лає — бо його в'їдає лють! (Павло Тичина, I, 1957, 203); Мене аж з'їдав цікавість: звідки мене може знати Марина? (Ірина Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 69). 7. тільки док., перен., вульг. Мовчки стерпіти образу, лайку, побої і т. ін. Горошинкою викочується [Максим] на вулицю, з ходу чіпляється за рожен економських санок, але одразу схоплює батога по плечах.. Молодий білозубий фурман Євген Колосюк беззлобно посміхається до нього з-за плеча: — З'їв? — І вам цього на обід, — і собі сміється Максим. — Добре вмієте стьобати (Михайло Стельмах, I, 1962, 215).

орфографічний словник

МАЙБУТНІЙ ЧАС

	ОДНИНА	МНОЖИНА

1 особа з'їм з'їмо 2 особа з'їси з'їсте 3 особа з'їсть з'їдять МИНУЛИЙ ЧАС

	ОДНИНА	МНОЖИНА

Чоловічий рід з'їв з'їли Жіночий рід з'їла Середній рід з'їло НАКАЗОВИЙ СПОСІБ

	ОДНИНА	МНОЖИНА

1 особа з'їжмо 2 особа з'їж з'їжте ДІЄПРИСЛІВНИК Теперішній час Минулий час з'ївши

УКРЛІТ.ORG_Cловник

З’Ї́СТИ див. з’їда́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 583.

Іноземнісловники

англійсько-український словник

їсти Type: verb; • eat

{ verb }

To consume something solid or semi-solid (usually food) by putting it into the mouth and eventually swallowing it. consume • to eat; to eat away at (cause to worry) to eat (consume a meal) • omegawiki consume

{ verb }

To consume something solid or semi-solid (usually food) by putting it into the mouth and eventually swallowing it.

   Show declension of їсти

Ілюстрації

Джерела та література

[ https://www.dizayn.top/2017/02/shho-bude-yakshho-zyisty-tsvil.html ]

віль асоціюється у споживачів з зіпсованими продуктами, які небезпечно їсти.