Злодюга

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:25, 25 листопада 2017; Yoromanko.uk16 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Злодю́га, -ги, м. = Злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум. Злодюжка. Злодюжка був на все сем. Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗЛОДЮ́ГА, и, чол. і жін., розм. Особа, яка займається злодійством. [Вюрбі:] Це ж та баба Ярина, та злодюга, що сама краде, а на дівчат звертає! (Степан Васильченко, III, 1960, 469); Всі знають, що Лигун браконьєр, розкрадач народного добра, злодюга, але йому від того мало горя (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 137); Якось попалася Лисичка — Злодюга, вовчика сестричка, — Хвостом в капкан (Панас Мирний, V, 1955, 381); // лайл. — Як щоденна лайка та докори: злодюга та п'янюга, то всякого з пантелику зіб'є... (Панас Мирний, I, 1949, 307).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Злодюга, -ги, м. = злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум.злодюжка. Злодюжка був на все сем. Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗЛОДЮ́ГА, и, ч. і ж., розм. Особа, яка займається злодійством. [В юрбі:] Це ж та баба Ярина, та злодюга, що сама краде, а на дівчат звертає! (Вас., III, 1960, 469); Всі знають, що Лигун браконьєр, розкрадач народного добра, злодюга, але йому від того мало горя (Чаб., Тече вода.., 1961, 137); Якось попалася Лисичка — Злодюга, вовчика сестричка, — Хвостом в капкан (Мирний, V, 1955, 381); // лайл. — Як щоденна лайка та докори: злодюга та п’янюга, то всякого з пантелику зіб’є… (Мирний, І, 1949, 307). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 600. Злодюга, ги, м. = Злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум. Злодюжка. Злодюжка був на все сем.Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 160.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

злодюга -и, ч. і ж., розм. Особа, яка чинить злодійство.

Ілюстрації

Злодюга.jpg Злодюга1.jpg Злодюга2.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Злодій

Злодійка

Злодіяка

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Злодіюга або Злодій, злочинець — людина, що чинить злодіяння, злочини в тій чи іншій системі цінностей чи законів, зокрема людина, що чинить злодіяння з погляду іншої людини, групи людей, людства в цілому тощо. Протилежністю злодія є добродій. Поділ людських вчинків на добрі і злі, схвалення одних й осуд інших відігравали, відіграють і відіграватимуть важливе значення в житті людства. Природа людини, наявність у неї свободи вибору, суперечливий характер соціального буття призводять до того, що та ж сама людина здатна робити як добрі, так і злі вчинки, бувши добродієм в очах одних і злодієм в очах інших.