Сіяч

Сіяч, -ча, м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти. Єв. Мр. IV. 3.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СІЯ́Ч, а, чол. Те саме, що сівач. Весело проходив по цих роздолах ратай із ралом, потім сіяч із козубом, а після Петра і Павла дзвеніли дружно серпи та коси (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 155); Де ви, правди всенародної Та братерства сіячі? Де ви, мислі благородної Тверді духом діячі? (Павло Грабовський, I, 1959, 56); Нема таких слів, щоб охопити все розумне, добре й вічне, що невтомний сіяч Максим Рильський засіяв у серця людей (Літературна Україна, 23.III 1965, 2); * У порівняннях. Чого ж я схвильований знову Іду, мов сіяч, навесні? Бо зіткане серце з любові Роняв на землю пісні... (Михайло Стельмах, V, 1963, 212). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 237.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Сіяч, -ча, м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти. Єв. Мр. IV. 3.	

Словник.UA

           СІЯЧ

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

сіяч - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна відмінок однина множина називний сіяч сіячі родовий сіяча сіячів давальний сіячеві, сіячу сіячам знахідний сіяча сіячів орудний сіячем сіячами місцевий на/у сіячі, сіячу, сіячеві на/у сіячах кличний сіячу сіячі

Іноземні словники

Google Перекладач

Сіяч - sower

Ілюстрації