Повіншування

Повіншува́ння, -ня, с. Поздравленіе.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОВІНШУВА́ННЯ, я, сер., рідко. Дія за значенням повіншувати. Випадало [панні Юзі] приймати повіншування й дарунки та припрошувати панночок до кави (Леся Українка, III, 1952, 666). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 673.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Повіншування, -ня, с. Поздравленіе.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПОВІНШУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. повіншува́ти. Випадало [панні Юзі] приймати повіншування й дарунки та припрошувати панночок до кави (Л. Укр., III, 1952, 666). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 673.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

повіншування-я, с., рідко. Дія за знач. повіншувати. повіншування — іменник середнього роду рідко … Орфографічний словник української мови вітання — (усно / письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), привітання, привіт, уклін, повітання; поздоровлення, віншування, адрес (письмове зазв. розлоге з нагоди ювілею); овація (бурхливі оплески зі схвальними… … Словник синонімів української мови

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Віншування — урочисте поздоровлення, вітання. Українська народна творчість багата на вітальні формули-вислови: «Віншую вас цим Новим роком», «Здорові будьте!», «Здоровенькі будьмо та себе не гудьмо!», «Скільки літ, скільки зим [минуло]!», «Хліб-сіль!», «Добрий вечір добрим людям!». Серед них багато жартівливих, іронічних, каламбурних: «Здрастуй хоч такий, коли кращого немає!», «— День добрий! — День добрий, з ким добрий, а з вами не порадна година!», «Віншую, віншую, бо пироги чую».