Плавати

Плавати, -ваю, -єш, гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЛАВАТИ, аю, аєш, недок. 1. Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або в воді. Плавав лебідь на воді понад берегом (Українські народні казки, 1951, 53); Вода висихала і от тепер, де колись човни плавали, там лопушина розпустила свої широкі листи (Панас Мирний, IV, 1955, 16); В фонтанах плавали золоті рибки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); Ми довго плавали, потім сиділи на гарячому піску сухумського пляжу (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 50); // Уміти держатися на воді й пересуватися в ній; займатися плаванням. Марта не вміла добре плавати (Борис Грінченко, I, 1963, 421); Не так давно лікарі помітили, що діти здатні навчитися плавати раніше, ніж ходити (Наука і життя, 10, 1968, 41); // Служити або бути придатним для плавання (про судно). — Настане.. час, зроблять такого човна, ..що він буде і плавати, і літати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 41); // Перебуваючи в рідині, триматися на її поверхні, не тонути в ній (про предмети). В горілці плавав червоний стручок перчиці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 280); Дуже багато айсбергів плавав біля берегів Гренландії і Антарктиди (ФІЗ. геогр., 5, 1956, 119); * У порівняннях. Восени й весною, як розпочнеться негідь та сльота, все містечко з хатами й крамницями неначе плаває в болоті, рідкому, аж прозорому (Нечуй-Левицький, I, 1956, 50); // Мати властивість триматися на поверхні рідини (про тіла, питома вага яких менша від питомої ваги відповідної рідини). Дерево плаває; // перен. Лежати, перебувати в чому-небудь рідкому. Переночує він так, плаваючи у власній крові (Гнат Хоткевич, II, 1966, 356); // перен. Бути на поверхні, розпливатися по поверхні чого-небудь. На жовтому пергаментному обличчі генерала плавала мрійлива посмішка (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 77). 2. Пересуватися по воді на човні, пароплавом і т. ін.; бути в плаванні (у 2 знач.). Еней наш плив хоть дуже прудко, Та вже ж він плавав не деньок (Іван Котляревський, I, 1952, 113); Хотів би Сашко, звичайно, бути моряком далекого плавання — щоб плавати доброю посудиною в заморські краї, по морях і океанах цілого світу (Юрій Смолич, V, 1959, 20); // розм. Служити на судні. Цей товариш Курінний в недавньому минулому десь на Півночі на підводнім човні плавав (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 179); // Перебувати в рейсі (про судно). Його корабель плавав лише в одному морі (Юрій Яновський, II, 1958, 33). 3. перен. Плавно й легко літати, рухатися в повітрі (про птахів або про літальні апарати). Гордо і тільки десь-колись помахуючи розпластаними крилами, плавав яструб високо понад полонинами в лазуровім океані (Іван Франко, VI, 1951, 21); Орли клекотіли, велично плаваючи понад глибокими, повними спеки міжгір'ями (Олесь Гончар, III, 1959, 111); // Пересуватися в космічному просторі за межами земного тяжіння або перебуваючи в стані невагомості. Одягнений у спеціальний скафандр з автономною системою життєзабезпечення, він [О. А. Лсопов] вільно плавав поза кораблем, віддаляючись від шлюзової камери на 5,35 метра (Вечірній Київ, 18.III 1967, 3); Тривала програма польоту дала змогу космонавтам залишати крісло і вільно плавати в кабіні (Радянська Україна, 23.X 1962, 2); // Повільно, плавно пересуватися по небозводу (про сонце, місяць і т. ін.). Плавав місяць у небі, як дим (Володимир Сосюра, I, 1957, 149); // Переміщуватися в повітрі внаслідок його коливання, руху. Лампа рівно горіла, і в молочному світлі плавав дим папіроски (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); Над луками плавав туман (Петро Панч, Вибр., 1947, 362). 4. перен. Плавно рухатися, переміщуватися в різних напрямках. Його руки, затягнені в рукавички, плавали у повітрі, як голуби (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 377); // Плавно ходити. Вона за стіл не сідала, а плавала, як лебедиця, то в хатину, то в комору, та все подавала страви на стіл (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 215). 5. перен. Бути оповитим (маревом, туманом і т. ін.). Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задушливому мареві (Юрій Яновський, II, 1958, 193). 6. перен., розм. Не знаючи, не розуміючи чого-небудь, говорити або діяти наздогад, плутано. [Олена:] Товариші, хто пам'ятає емульгатори бітумних емульсій? Тільки твердо, щоб не плавати (Іван Микитенко, I, 1957, 159); — Жаль, Лялю, що нам в університеті не читали спецкурсу про практику підпільної роботи! — пошкодував Серга. — А тепер плавай. Ось як, приміром, подати б іншим сигнали про себе? — Діями, — сказала Ляля (Олесь Гончар, IV, 1960, 69). ♦ Мілко плавати див. мілко; Плавати як (мов, немов і т. ін.) сир (вареник, пиріг) у маслі див. масло.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Плавати, -ваю, -єш, гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПЛА́ВАТИ, аю, аєш, недок. 1. Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або в воді. Плавав лебідь на воді понад берегом (Укр.. казки, 1951, 53); Вода висихала і от тепер, де колись човни плавали, там лопушина розпустила свої широкі листи (Мирний, IV, 1955, 16); В фонтанах плавали золоті рибки (Н.-Лев., III, 1956, 295); Ми довго плавали, потім сиділи на гарячому піску сухумського пляжу (Трип., Дорога.., 1944, 50); // Уміти держатися на воді й пересуватися в ній; займатися плаванням. Марта не вміла добре плавати (Гр., І, 1963, 421); Не так давно лікарі помітили, що діти здатні навчитися плавати раніше, ніж ходити (Наука.., 10, 1968, 41); // Служити або бути придатним для плавання (про судно). — Настане.. час, зроблять такого човна, ..що він буде і плавати, і літати (Тют., Вир, 1964, 41); // Перебуваючи в рідині, триматися на її поверхні, не тонути в ній (про предмети). В горілці плавав червоний стручок перчиці (Н.-Лев., III, 1956, 280); Дуже багато айсбергів плаває біля берегів Гренландії і Антарктиди (Фіз. геогр., 5, 1956, 119); *У порівн. Восени й весною, як розпочнеться негідь та сльота, все містечко з хатами й крамницями неначе плаває в болоті, рідкому, аж прозорому (Н.-Лев., І, 1956, 50); // Мати властивість триматися на поверхні рідини (про тіла, питома вага яких менша від питомої ваги відповідної рідини). Дерево плаває; // перен. Лежати, перебувати в чому-небудь рідкому. Переночує він так, плаваючи у власній крові (Хотк., II, 1966, 356); // перен.Бути на поверхні, розпливатися по поверхні чого-небудь. На жовтому пергаментному обличчі генерала плавала мрійлива посмішка (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 77). 2. Пересуватися по воді на човні, пароплавом і т. ін.; бути в плаванні (у 2 знач.). Еней наш плив хоть дуже прудко, Та вже ж він плавав не деньок (Котл., I,1952, 113); Хотів би Сашко, звичайно, бути моряком далекого плавання — щоб плавати доброю посудиною в заморські краї, по морях і океанах цілого світу (Смолич, V, 1959, 26); // розм. Служити на судні. Цей товариш Курінний в недавньому минулому десь на Півночі на підводнім човні плавав (Гончар, Тронка, 1963, 179); // Перебувати в рейсі (про судно). Його корабель плавав лише в одному морі (Ю. Янов., II, 1958, 33). 3. перен. Плавно й легко літати, рухатися в повітрі (про птахів або про літальні апарати). Гордо і тільки десь-колись помахуючи розпластаними крилами, плавав яструб високо понад полонинами в лазуровім океані (Фр., VI, 1951, 21); Орли клекотіли, велично плаваючи понад глибокими, повними спеки міжгір’ями (Гончар, III, 1959, 111); // Пересуватися в космічному просторі за межами земного тяжіння або перебуваючи в стані невагомості. Одягнений у спеціальний скафандр з автономною системою життєзабезпечення, він [О. А. Леонов] вільно плавав поза кораблем, віддаляючись від шлюзової камери на 5,35 метра (Веч. Київ, 18.III 1967, 3); Тривала програма польоту дала змогу космонавтам залишати крісло і вільно плавати в кабіні (Рад. Укр., 23. Х 1962, 2); // Повільно, плавно пересуватися по небозводу (про сонце, місяць і т. ін.). Плавав місяць у небі, як дим (Сос., І, 1957, 149); // Переміщуватися в повітрі внаслідок його коливання, руху. Лампа рівно горіла, і в молочному світлі плавав дим папіроски (Коцюб., II, 1955, 286); Над луками плавав туман (Панч, Вибр., 1947, 362). 4. перен. Плавно рухатися, переміщуватися в різних напрямках. Його руки, затягнені в рукавички, плавали у повітрі, як голуби (Коцюб., II, 1955, 377); // Плавно ходити. Вона за стіл не сідала, а плавала, як лебедиця, то в хатину, то в комору, та все подавала страви на стіл (Тют., Вир, 1964, 215). 5. перен. Бути оповитим (маревом, туманом і т.ін.). Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задушливому мареві (Ю. Янов., II, 1958, 193). 6. перен., розм. Не знаючи, не розуміючи чого-небудь, говорити або діяти наздогад, плутано. [Олена:] Товариші, хто пам’ятає емульгатори бітумних емульсій? Тільки твердо, щоб не плавати(Мик., І, 1957, 159); — Жаль, Лялю, що нам в університеті не читали спецкурсу про практику підпільної роботи! — пошкодував Серга. — А тепер плавай. Ось як, приміром, подати б іншим сигнали про себе? — Діями, — сказала Ляля (Гончар, IV, 1960, 69). ◊ Мі́лко пла́вати див. мі́лко; Пла́вати як (мов, немо́в і т. ін.) сир (варе́ник, пирі́г) у ма́слі див. ма́сло. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 554. Плавати, ваю, єш, гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 190.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

плавати -аю, -аєш, недок. 1) Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або у воді. || Уміти держатися на воді йпересуватися в ній; займатися плаванням. || Служити чи бути придатним для плавання (про судно). || Перебуваючи в рідині, триматися на її поверхні, не тонути в ній (про предмети). || Мати властивість триматисяна поверхні рідини (про тіла, питома вага яких менша від питомої ваги відповідної рідини). || перен. Лежати, перебувати в чому-небудь рідкому. || перен. Бути на поверхні, розпливатися по поверхні чого-небудь. 2) Пересуватися водою на човні, пароплавом і т. ін.; бути в плаванні (у 2 знач.). || розм. Служити на судні. || Перебувати в рейсі (про судно). 3) перен. Плавно й легко літати, рухатися в повітрі (про птахів або про літальні апарати). || Пересуватися вкосмічному просторі за межами земного тяжіння або перебуваючи в стані невагомості. || Повільно, плавнопересуватися небозводом (про сонце, місяць і т. ін.). || Переміщуватися в повітрі внаслідок його коливання, руху. 4) перен. Плавно рухатися, переміщуватися в різних напрямках. || Плавно ходити. 5) перен. Бути оповитим (маревом, туманом і т. ін.). 6) перен., розм. Не знаючи, не розуміючи чого-небудь, говорити або діяти наздогад, плутано. 7) перен. Коливатися залежно від попиту і пропозиції (про валюту, її курс у міжнародних валютних відносинах). Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Слово плавати походить від слова плавець Плавець — людина, яка займається плаванням.