Корівка

Корівка, -ки, ж. Ум. отъ корова. 1) Коровка. Покидали й хати, і маленьких діток, і поросяток, і птицю, і корівок. Кв. II. 85.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КОРІ́ВКА, и, жін. Зменш.-пестл. до корова 1. — Чи багато корівок та воликів думаєте дати? — спитала сваха(Нечуй-Левицький, III, 1956, 54); Два роки доглядала [телицю], раділа — корівка, думала, буде... (Андрій Головко, II, 1957, 121).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Корівка, -ки, ж. Ум. отъ корова. 1) Коровка. Покидали й хати, і маленьких діток, і поросяток, і птицю, і корівок. Кв. II. 85. 2) Самка жука носорога (oryctes). Мнж. 183.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КОРІ́ВКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коро́ва 1. — Чи багато корівок та воликів думаєте дати? — спитала сваха (Н.-Лев., III, 1956, 54); Два роки доглядала [телицю], раділа — корівка, думала, буде… (Головко, II, 1957, 121).

Іноземні словники

и энциклопедии на Академике

корівка -и, ж. Зменш.-пестл. до корова 1).

Ілюстрації

Медіа

[1]

[2]