Зрадливо
Зрадли́во, нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем. Котл. Ен. VI. 76.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗРАДЛИВО. Присл. до зрадливий. Мессап, забігши збоку, Зрадливо, зо всього наскоку, Пустив в Енея камінець(Іван Котляревський, I, 1952, 287); По лавах бійців Болотнікова немов іскрою пронеслася тривога: — Боярин Ляпунов з військом передався до царя Шуйського, зрадливо вдарив у крило Болотнікова!.. (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 80); У Пастушенка на виску зрадливо тремтіла синя жилка (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 208).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Зрадливо нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем. Котл. Ен. VI. 76.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗРАДЛИ́ВО. Присл. до зрадли́вий. Мессап, забігши збоку, Зрадливо, зо всього наскоку, Пустив в Енея камінець (Котл., І, 1952, 287); По лавах бійців Болотнікова немов іскрою пронеслася тривога: — Боярин Ляпунов з військом передався до царя Шуйського, зрадливо вдарив у крило Болотнікова!..(Ле, Хмельницький, І, 1957, 80); У Пастушенка на виску зрадливо тремтіла синя жилка (Десняк, Десну.., 1949, 208). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 698. Зрадливо нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем. Котл. Ен. VI. 76. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 182.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
зрадливо Присл. до зрадливий.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Зрада
Зрадити
Зрадник
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Слово зрадливо походить від слова зрада Зра́да соціа́льна (Social Betrayal) — раціональна соціальна категорія оцінки нерелевантного результату довірчого процесу, що базується на категорії віри. Вона характерна для вищих ссавців, що створюють соціальні групи, в рамках яких виникають певні бінарні соціальні відношення типу: матір — дитина, брат — брат/сестра, товариш — товариш, і т.і.
