Жук
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:48, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жук, -ка, м. 1) Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.