Вабець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:44, 24 листопада 2017; Ysriznyk.uk15 (обговорення • внесок)
Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВАБЕ́ЦЬ, бця, чол. 1. Птах, що приманює інших птахів. Голуб-вабець усіх чужих голубів переманює (Словник Грінченка). 2. Мисливець, який приманює птахів, звірів, наслідуючи їх голоси.
