Жолудь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:45, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жолудь, -дя, м. Желудь. Сюдитуди дубину стрепену посипались жолуді в пелену. Нп. Ум. Жолудяк. Мнж. 1. Ув. Жолудяна.