Бозя

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бозя, -зі, м. 1) Богъ (дѣтск.). О. 1861. ѴІІІ. 8. 2) Бозя калачі везе. Такъ говоритъ дѣтямъ, когда громъ гремитъ. То же значеніе: Бозя свариться. Ном. № 564. 3) Піти до Бозі. Пойти въ церковь. Черк. у. Ум. Бозінька.