Щепільник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:42, 24 листопада 2017; D.buchynska (обговорення • внесок)
Щепільник, -ка, м. = Щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить. Екатериносл. у.