Татусь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:59, 24 листопада 2017; Asdomaleha.fpmv17 (обговорення • внесок)
Татусь, татусьо, -ся, м. Ласк. отъ тато.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТАТУ́СЬ, я, чол. Пестл. до тато. Вибравсь татусь, вибравсь рідний в далеку дорогу (Гулак-Артемовський, Байки.., 1955, 173); Синочок дивиться крізь тихий сум на мене: «Як ти змінивсь, татусь! Як схуд...» (Володимир Сосюра, II, 1958, 471).
Ілюстрації
- Татусь1.jpg
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 44.