Багато
Багато, нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Єв. Мр. І. 45. Нам сього вина треба багато. Чуб. ІІІ. 102. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 115. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124. 3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Кролев. у. Ой вона багато гордує. Нп. Ум. Багатенько.
Зміст
- 1 Сучасні словники
- 2 Фразеологізми
- 3 Ілюстрації
- 4 Медіа
- 5 Див. також
- 6 Джерела та література
- 7 Зовнішні посилання
- 8 Сучасні словники
- 9 Ілюстрації
- 10 Медіа
- 11 Див. також
- 12 Джерела та література
- 13 Зовнішні посилання
- 14 Сучасні словники
- 15 Ілюстрації
- 16 Медіа
- 17 Див. також
- 18 Джерела та література
- 19 Зовнішні посилання
Сучасні словники
БАГАТО.
1. Присл. якісний до багатий 1, 3, 4. Ми в дружній живемо сім'ї, Розумно і багато (Максим Рильський, I, 1956, 362); Вони [українські культурні діячі старшого віку].. одслопили перед усіма народами багато обдаровану душу нашого народу (Володимир Самійленко, II, 1958, 393); З обох боків портрета висять кінці багато вишиваного рушника (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45).
2. присл. У великій кількості; протилежне мало. Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся, — Згадай мене, брате! (Тарас Шевченко, I, 1951, 69); // у знач. числ. Велика кількість кого-, чого-небудь. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (Олесь Гончар, III, 1959, 132); // у знач. присудк. сл. Вужів було так багато, що Соломія скоро перестала звертати на них увагу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); // у знач. ім. багато, багатьох. Він [В. Самійленко], як, мабуть, і кожен з письменників, багатьом подобається, а багатьом ні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 197); Багатьом не повернутись уже ніколи до рідних своїх хат (Олександр Довженко, II, 1959, 78). Багато хто (кого, кому і т. д.) — про неозначено велику кількість людей. В публіці палка цікавість. Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою (Леся Українка, II, 1951, 542); Багато що (чого, чому і т. д.) — про неозначено велику кількість предметів, явищ і т. ін. Я усе згадала собі..; згадала багато чого (Марко Вовчок, I, 1955, 228); Вицвіли в матері очі від чекання, сліз і багато чого (Олександр Довженко, I, 1958, 33).
3. у сполуч. з вищ. ст. прикм. і присл. Значно, далеко. Ті здорові квітки були багато кращі од квіток, що малюють по стінах дівчата (Нечуй-Левицький, II, 1956, 171); [Дівчина:] Вона багато молодша від тебе? (Леся Українка, II, 1951, 97).
Фразеологізми
Багатіти думкою - потішати себе намірами, задумами, уявленнями і т. ін;
Багато води сплило (рос. много воды утекло) - дуже давно щось було, минуло багато часу з якоїсь пори; сталися значні зміни за якийсь час. Багато галасу даремно (рос. много шума из ничего) - діло, проблема, новина насправді менш важлива, життєва, ніж про неї говорять, турбуються, її значущість набагато перевищено; Багато (забагато) честі (рос. слишком много чести) [кому, для кого] - іронічно: хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь;
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
|
