Вавка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:51, 24 листопада 2017; D.buchynska (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВАВКА, и, ж
1. дит Зменш. до вава.
2. розм. Виразка, ранка. Вони [коні] паслися вкупі, однаково худі й мозолясті, з великими вавками на потертих спинах (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 491); Вавки, які з'явилися на ногах в дорозі, незабаром полущились (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 157).
Орфографічний словник української мови
Bа́вка - іменник жіночого роду.
- Але: дві, три, чотири ва́вки
Словник синонімів Караванського
Bавка - поранення, ураження, р. ураза, уразка; (на совісті) проказа; (висип) екзема.
Вікіпедія
Bавка - це наслідок травми з порушенням цілісності покривів з або без пошкодження прилягаючих тканин.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Словник синонімів Караванського
- Словник української мови
- Вікіпедія