Стільник
Стільник, -ка, м. Соты. Чуб. VII. 446. Бджоли́ні стільники́ — воскові будівлі бджіл, призначені для зберігання запасів корму (меду та перги) і вирощування потомства; є також гніздом бджолиної сім'ї.
Сучасні словники
СТІЛЬНИК 1, а, чол. Лист, утворений чашечками з воску, який бджоли й оси роблять для зберігання меду, перги, виховання потомства та перебування дорослих комах. Дід пішов до пасіки, узявши покришку і різець. Скоро й вернувся, несучи на покришці стільник білого пахучого меду (Панас Мирний, I, 1954, 195); На стіл поставила [Галина] печиво і тарілку з медом в стільниках (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 184); Оглядаючи воскові стільники, можна бачити, що їх шестигранні комірки неоднакові (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 62); * У порівняннях. Емені глянула догори на село. Притулене до горба, воно виглядало, як величезний стільник, поставлений сторч (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 714.Коментарі (0) СТІЛЬНИК 2, а, чол., діал. Скатерка. Зіскочила [Маруся] з лави й мерщій почала помагати матері прибирати зі столу, струшувати крихти, застеляти чистим стільником (Гнат Хоткевич, I, 1966, 106)
