Півчий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Півчий, -чого, м. Пѣвчій. Ми святого Петра півчі. Грин. І. 3. Я вас добре знаю, бо ви півчі. Левиц. Пов. 29.

Сучасні словники

ПІ́ВЧИЙ, чого, чол. Учасник церковного хору. — Аж з других сіл приходять до нас до церкви, щоб послухати моїх півчих (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 71); Священик править молебень. Замість півчих співає псаломщик (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 27). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 390.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання