Гайок
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГАЙО́К, йка, чол. Зменш.-пестл. до гай 1. Був на горі гайок маленький; Туди частенько я ходив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 285); Понад берегом принадливо зеленів гайок (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 110); З-за густого гайка соняшників виглянула стріха оселі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 167). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 17.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ГАЙО́К, йка́, ч. Зменш.-пестл. до гай1. Був на горі гайок маленький; Туди частенько я ходив (Гл., Вибр., 1957, 285); Понад берегом принадливо зеленів гайок (Забіла, Катруся.., 1955, 110); З-за густого гайка соняшників виглянула стріха оселі (Ірчан, II, 1958, 167). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 17. Гайок, йка, м. Ум. отъ гай. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 266.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
гайок -йка́, ч. Зменш.-пестл. до гай I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Гайок Іменник чоловічого роду. Корінь: -.