Патріотка
Патріотка, -ки, ж. Патріотка. К. Дз. 87.
Зміст
Сучасні словники
ПАТРІО́ТКА, и, жін. Жіночий рід до патріот. В бій вона пішла рядовим бійцем, показавши себе хороброю і мужньою патріоткою (Микола Шеремет, Молоді месники, 1949, 32); Справжня патріотка українського народу, Леся Українка віддавала свій талант і сили на підтримку визвольного руху, очоленого російською соціал-демократією (Радянське літературознавство, 18, 1955, 202). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 97.
ПАТРІО́Т, а, чол. Той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги. Радянський народ своєї Батьківщини великий патріот (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 406); — Я не гірший патріот від другого: я люблю своє рідне (Лесь Мартович, Тв., 1954, 218); — Ми поважаємо патріотизм у всякій нації, — заспокійливо говорив художникові старшина Багіров. — Бо ми самі патріоти (Олесь Гончар, III, 1959, 230); * Образно. Геолог повідомив, що колгоспники не тільки з Аксютинець, а й з усієї околиці — великі патріоти нафторозробок (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 117). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 97.
Ілюстрації
|
|
|
