Жінчин
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:39, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жінчин, -на, -не. Женинъ, принадлежащій женѣ. Він в жінчиних мотнувсь патинках. Котл. Ен. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 177.