Инбирь
Инби́рь, -рю, м. = Имбер. Ум. Инбирець.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІМБИ́Р, у, чол. Тропічна трав'яниста рослина, м'ясисте кореневище якої багате ефірними оліями; // Прянощі, вигот. з цього кореневища. Імбир — це висушений корінь тропічної рослини, яка культивується в Азії (Українські страви, 1957, 345); Пиво, заправлене імбиром і різними прянощами, вийшло напрочуд смачне (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 81). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 18.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем. Н. п.
Іноземні словники
Словарь Даля
ИНБИРЬ муж. имбирь, растение Atotum Zingiber или Zingiber officiale, и в особ. пряный корень его; это белый инбирь; желтый же есть корень растенья того же семейства Curcuma longa. | сар. инбирем зовут желтый шафран. Инбирный, к инбирю относящийся, им приправленный. Имбирное пиво, водица; имбирное варенье. Патока с инбирем, вареная с инбирем, варил дядя Симеон! тетушка Арина кушала, хвалила, дядя Елизар пальчики облизал и пр. клич продавца. Инбировка, инбирка яросл. настоенная на инбире водка, инбирная настойка.
Das Herkunftswörterbuch
Ingwer: Der Name der Gewürzpflanze (auch des daraus gewonnenen Gewürzes und der aromatischen, brennend scharf schmeckenden Teile des Wurzelstocks) wurde in mhd. Zeit (mhd. ing‹e›wer, ing‹e›ber, gingibere) aus vlat. gingiber entlehnt. Dies geht über lat. zingiber und griech. ziggíberis, auf aind. s̓ṛṅgavera zurück. Das aind. Wort bedeutet eigentlich »hornförmig«. Der Ingwer ist also nach der hornförmigen Form seiner Wurzel benannt.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Українське слово «імбир» походить (можливо, через польське посередництво) від нім. Imber, Ingwer. Середньоверхньонімецьке ingewer, ingeber запозичене через посередництво лат. zingiberi, zingeber, gingiber від сер.-гр. ζυγγίβερις < дав.-гр. ζιγγίβερις. Назва «імбир» є «словом-вандервортом», наявним у дуже багатьох мовах і похідним від спільного джерела: те ж саме походження має і англ. ginger, і фр. gingembre, і нід. gember, і ісп. jengibre, араб. زَنْجَبِيل. Джерелом запозичення вважають індійські мови: пракрит. सिङ्गबेर < санскр. शृङ्गवेर (що зазнало контамінації з शृङ्गं) < давньотамільського інці («імбир») + вер («корінь»). Матеріал з Вікіпедії