Дільба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:18, 24 листопада 2017; Yomamonova.im17 (обговорення • внесок)
Дільба, -би, ж. Дѣлежъ.
Сучасні словники
ДІЛЬБА́, и, жін., розм. Те саме, що ділення 1; розподіл. Війна, викликана боротьбою між капіталістами з-за дільби їх грабіжницької здобичі, привела до нечуваної розрухи (Ленін, 26, 1951, 372); Не мила була мені ця дільба в рідній хаті (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 59).
