Мідянка

Словник Грінченка

Мідя́нка, -ки, ж. 1) Ярь, зеленая краска. 2) Змѣя мѣдяница. Anguis fragilis.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)

МІДЯ́НКА, и, жін. 1. Змія родини вужеподібних мідного або сірого кольору. Змійка підвела свою.. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок. Це була мідянка (Олесь Досвітній, Вибр., 1953, 56); Мідянка, хоч вона і поїдає корисних ящірок, знищує багато жуків — шкідників лісу (Наука і життя, 5, 1966, 25). 2. Зелений наліт, що утворюється внаслідок окислення міді. І табличка на дверях мідна.. — тільки, давно не чищена, вкрилась отруйною мідянкою. Все, як і було раніше (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 165).

Іноземні словники

Іноземна мова	Переклад
Англійська мова	verdigris
Чеська мова	měděnka
Російська мова	медянка

Ілюстрації

• 
• 

Див. також

Відмінювання слова "мідянка"https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BC%D1%96%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0

Джерела та література

1. <a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/28478-midjanka.html" title="МІДЯНКА. Словник української мови Б.Грінченка.">МІДЯНКА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>

2.http://sum.in.ua/s/midjanka

3. https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BC%D1%96%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0