Ґерґавка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:21, 23 листопада 2017; Vvsenina.ij17 (обговорення • внесок)
Ґерґа́вка, -ки, ж. Горло. Желех.
Сучасні словники
Ґирґачка, -ки, ж. = Ґерґавка.
Ґерґавка - горло (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Го́рло — передня частина шиї перед хребтом, всередині якої міститься початок стравоходу і дихальних шляхів. Складається з зіву та гортані. Важливою особливістю горла є надгортанник — спеціальний клапан, який відокремлює стравохід від трахеї і запобігає інгаляції їжі чи напою.
Горло містить різні кровоносні судини, пелькові м'язи, трахею (дихальне горло) і стравохід. Під'язикова кістка і ключиця[джерело?] є єдиними кістками розміщеними в горлі ссавців.